Previous Entry Share Next Entry
Куточок п'яного кінокритика
No-no-no
green_carrot


І знаєте, яка думка була панівною весь час перегляду "Великого Гетсбі"? Ну от зараз, в наступному кадрі, ну ок, може ще в наступному, ні, не в цьому, може за он тим поворотом дороги - стане нарешті зрозуміло в чому пафос, в чому велич, в чому трагедія. А ні, не стало. Єдина емоція, яка виникла, коли пішли титри - а шо це було? Усі ці бум, усі ці бах, дорогі автомобілі, віскі рікою, Нью-Йорк, вечірки, зелений ліхтар - ні про шо. ДіКапріо, Магвайр, Кері Малліган - ні про шо. Чудові актори - Лео хотілось постійно пом'яти за щічки - ролі ні про що.
Юний бідний хлопець врятував життя мільйонера і за це той зробив з нього джентльмена. Бідний хлопець з вишуканими манерами пішов у армію та закохався у багату спадкоємицю. Та, нібито теж його любила, але коли чувака відправили на фронт, заливаючись сльозами вийшла заміж за іншого багатого спадкоємця. Гроші до грошей - ну, ви знаєте.
Герой війни повернувся, зв'язався з біржовими аферистами, заробив добрі статки, напустив туману навколо свого минулого, купив палац з мультику Діснея на березі затоки, навпроти будинку колишньої коханої та став страждати. Страждання виражалось в тужливому стоянні на пірсі та організації шалених вечірок для всього Нью-Йорку. Секс, драгс і фокстрот - класика.
Уся історія подається від імені персонажу Магвайра. Той жив поруч з Гетсбі, захоплювався Гетсбі, допомагав відновити стосунки Гетсбі з отою прекрасною спадкоємицею, що жила навпроти і за дивним збігом обставин була його кузиною. Словом все навколо Гетсбі. Юнак був так захоплений мішурою вечірок та пафосом нещасного кохання, що не зміг пережити смерть героя. Да-да, як в будь-якій драмі, герой помирає на фоні світанку. А ДіКапріо, через 15 років після Титаніка знову тоне через кохання. Персонаж Магвайра істерично намагається організувати проводи в останній путь свого кумира - до речі, вбивство Гетсбі знову сюжет ні про що - і з сумом констатує, що усім тим сотням гостей гучних вечірок насрати на смерть господаря цих вечірок. Як завжди, зрештою. І навіть, вона, героїня, Єлена Троянська і все таке, теж тихцем втекла з законним чоловіком подалі від камер та пафосу.
Автор історії впав в депресію, вилетів з роботи, десять років десь тинявся. А тоді прийшов до психіатра, і той порадив записати все, що його турбує. Ось так і спохабили роман Скотта Фіцджеральда "Великий Гетсбі".
Літературний оригінал став другим в списку "100 найкращих романів" (що, звісно, суб'єктивно) і пережив 5 екранізація.
Цьогорічна - чергова банальна екранізація, якій не вдалось передати мораль, виведену автором в книжці, розкрити іронію, з якою описаний персонаж. Тільки пафос, пафос, пафос! І мішура. Баз Лурман такий Баз Лурман.
Було би навіть шкода часу, але є і дещо неймовірно прекрасне в цьому фільмі - саундтреки Florence and the machine. Сидять в голові третій день і не дають забути про фільм. Хоч хтось з продюсерів постарався :)
Висновків у кінокритика-початківця не буде. Хоча ні, один - читайте, бджілки мої, краще читайте!

  • 1
і ще неймовірно це засіло, обожжжи)))





но тепер я маю повний список саунтреків і щаслива - волдир на жопі компенсовано

(Deleted comment)
і забула головну ж тему


Я ж кажу - саундтреки усі бомбові.
Оновлення плейлиста в плеєрочку грядьоть!
І то користь :)

та то не Єлєна Троянська, то овца білоцерківська...
в принципі це і стало мені мораллю цього фільму))

книгу нажаль чи на щастя не читав, скажіть а в чому там суть відмінності? основна ідея є якась, яка загублена у кіні?

Я книжку теж не читала но осуждаю :)
Тільки парочку літературних оглядів.
В книжці автор назвав Гетсбі великим, щоб показати своє іронічне ставлення до героя. Мовляв, він справді неординарний персонаж, здібний і все таке, але втратив все в мішурі, погоні за багатством та не самою достойною жінкою.
Є мораль, є висновок. У фільмі, як на мене цього передати не вдалось. Ніби і слідували чітко джерелу, а от ідею так і не передали. Тому, весь висновок після перегляду в мене був - еее, і шо?

Edited at 2013-06-14 11:20 am (UTC)

(Deleted comment)
Шмотки - даааааа.
За халатік, в якому Дейзі літала по палацику - я би свого первінця віддала ггггг

  • 1
?

Log in