Календар 2014
новий рік
green_carrot
Тільки після того, як закінчуються останні ложки олів'є, починає потрохи осипатись ялинка, а сусіди перестають щовечора запускати фейерверки у дворі, розумієш - Новий рік минув.
А як же починати новий рік, якщо на стінці не висить календар на цей самий рік - від січня по грудень?
Тому, традиційно, щоб ніхто особливо не заморочувався, календар з котиками вішати чи з якимись жуткими едельвейсами, я приготувала новий випуск щорічного випуску "Календаря для дєвочок".
Умовностей при складання календаря дотримано не було жодних - деякі бусінки потрапляють до нього вже на регулярній основі, деякі - вперше. Принцип один - кожен місяць хочеться тримати ці картинки під подушкою і заглядати на них, час від часу прокидаючись вночі :)

Обкладинка календаря недвозначно говорить нам - якщо ви почнете рік з Джорджем Клуні, то все найкраще вже відбулось обов'язково у вас будуть цілий рік і вечірки, і мартіні.

new-year

Цілий рік під катом. Для дєвочокCollapse )

Попередін версії календарів - 2013, 2012

ХОХО

П.С. Ах да, оскільки в календарі тільки 12 місяців і усі соковиті персонажі в нього не вміщаються, то ви можете виносити свої альтернативні пропозицій в коменти. Одраза з картинкою, звісно. Або і взагалі, формувати свої власні чудові календарі з хорошими, поганими, злими :) Більше календарів - кольорових та різних! :)

*вдрух волшебник в голубом*
денс-денс
green_carrot
DSCF1609

В цьому році добра-добра фєя, тобто я, подарувала фєї морквяній, тобто мені - Атлантичний океан. Двічі!
Ми з океаном полюбили один одного з першого погляду, з другого доторку і десь так з третьої хвилі. Він - синій, я - зелена, сама доля звеліла нам бути разом! Я буду запікати йому чайок, він буде обмивати мені ноги і одночасно ми будемо думати про шшшшшшш, пшшшшшшш і затишний шум прибою. Я буду сидіти на пляжі з пляшечкою Ріохи, а він буде влаштовувати мені кольорові заходи сонця.

Саме це я загадуватиму сьогодні, коли задуватиму свічки на святковому тірамісу.
А ви, мої рибки золоті, можете доповнити список загадувань милим, прекрасним, теплим та сонячним побажанням.

Лю і це :)

П.С. Також хочу привітати та побажати усіх благ ще двом хорошим людям, що народились зі мною в один день: друже bajdykevic та Ісус Христос - з днюхою, щастя, гараздів! :)

...колекційне...
live football
green_carrot
Любімий мущіна привіз Морквочці з відпустки няшні подарунки. Сувеніри ж бо бувають різної прекрасності, но мущіна знає чим порадувати моїх конкретних тараканів.:)
Підрозділ "малі футбольні народності" в моїй колекції відкрито. Ей, діар френдс, хто там найближчим часом відправиться подоружувати Андоррою, Ліхтенштейном чи Фаррерськими островами, як верх екзотики - а привезіть-но мені звідти розочку, га?


Байки з грядки
браво
green_carrot
Розповів днями кур'єр на роботі повчальну історію.
Конторка ж наша возить вкусняшки цілодобову спраглим та голодним мешканцям столиці. Деякі громадяни люблять тряхнути молодістю - вкладають надбаних непосильною працею дітлахів спати, дзвонять в нашу конторку і вимагають привезти їм вкусностєй. Відповідальні громадяни при цьому вказують у примітці - дзвоніть в телефон а не в двері, бо ми шойно вклали нашу дєточку спати і хочеться, щоб вона спала, а не намагалась відібрати в нас вкусності.
Отож приїздить наш кур'єр за вказаною адресою, спокійно дзвонить в двері, а там миттєвий відгук - плач маленького гіппопотама, в якого щойно відібрали впольованого оленя. Кур'єр нервово дивиться в бумажку, там, звісно, ніяких приміток про те що "не дзвоніть, ібо", відкриваються двері і на порозі опиняється тато-гіппопотам. Доросла особь вагою під три тонни нервово тягнеться до шиї кур'єра і нецензурно намагається перекричати ор гіппопотамчика. Суть спічу зрозуміла і без додаткових слів - ніяких вкусняшок він не замовляв, дитину щойно вклав після тригодинної колискової і зараз коє-хто замінить оленя дитинці-гіппопотаму...
Якимось чудом нашому герою вдалось тремтячими руками набрати вказаний в бумажці номер і прошепотіти в трубку - ей, клієнт, а яка в тебе квартира? Клієнт даже ні разу не засумнівавшись назвав номер квартири сім'ї гіппопотамів. "Ну, виходь тоді - вкусняшки приїхали". На що відкрились двері квартири навпроти, звідти радісно вискочив щиглик з криком: "Ліза, а в нас точно 91 квартира?"
Кур'єр каже, що не дуже добре пам'ятає, як він встиг вихопити у щиглика 103 гривні і, не чекаючи чайових, злетів сходами вниз. Останнє, що бачив, це як гіппопотам доволі різво, як для своїх трьох тонн летів по майданчику в сторону щиглика. Ще там щось було про глаз і жопу, але наш кур'эр вже не дослухався. Тому я вврю, що все закінчилось хеппі ендом. Можуть же сусіди мирно побесідувати на сходах о першій ночі, правда ж?
Ага, і мораль - знайомтесь з сусідами завчасно. Це допомагає розвивати пам'ять.

Лос Гігантес або як ми були тюленями
travel
green_carrot
В Лос Гігантес ми приїхали пізно ввечері, коли вже стемніло. В той день у нас був Тейде і довга мандрівка через півострова автостопом та різноманітними автобусами. На диво легко нам вдалось знайти наші апартаменти, заселитись і відсвяткувати перший вечір на південному узбережжі Тенеріфе чудовою вечерею.



Морські животні в окіаніCollapse )

Піратськими стежками або геройський марш до океану.
travel
green_carrot


Історія Канарських островів подібна до сотень тисяч історій колонізованих земель, куди приходили білі люди. Спочатку на островах жили племена хороших гуанчів, потім туди прийшли погані іспанці, навернули їх в єдино правильну віру і всі стали поживати та добра наживати. Хоча, поживали звісно не всі. За легендою, донька одного з вождів гуанчів настільки не хотіла виходити заміж за іспанського кабальєро, що кинулась в океан зі скелі. А сентиментальні одноплемінники назвали на її честь цілу ущелину, яка вела зі скелястих гір до океану.
Ще до 60-х років минулого століття (це шоб ви розуміли вже навіть в той час, коли Гагарін в космос полетів і все таке) ущелина залишалась недоступною, і в селище, що розміщалось у верхів'ях, можна було потрапити тільки гірськими стежками або човном. Нічого дивного, що побутувало безліч легенд про піратів, які, мовляв, і жили в тому селищі, а в ущелині, в чисельних печерах та гротах і досі нібито сховані чисельні скарби піратів, що грабували нещасні торгові судна.
В наш час до селища йде суворий серпантин від сусіднього містечка Сантьяго-дель-Тейде, по якому їздять туристичні автобуси. А від селища можна спуститись мальовничими стежками просто до океану. Я могла би сказати, що я не дуже люблю гори, в мене ноги, мнє домой...Но, оскільки весь екстрім у нас планувала Умка, то. як думаєте, що ми вирішили? Звісно ми включили цей маршрут у свої плани. Після підйому на вулкан ущелина повинна була бути легкою прогулянкою. Але мене знову змусили надягнути важкі черевики, якими можна вбити багато мурашок і горобчика.

Довга дорога додомуCollapse )

Ноу сабджект
достали!
green_carrot
Я думала, що повну міру ненависті я відчула в той момент, коли мені вдруге за місяць вимкнули гарячу воду. Но сьогодні вони, курча, вимкнули воду взагалі! Беріть свої тазіки, вельмишановні мешканці європейської столиці, і повзіть до Дніпра? Скільки там того літа?
Курва ж була їхня мама, люди літають в космос, збираються колонізувати Марс, 3д-принтери друкують машини та будинки, Шварценеггер знімається в пятому Термінаторі, а ці сучі діти не можуть забезпечити трьохмільйонному місту воду протягом цілого року! Диплом Ітона своїм синам можуть організувати, 52-метрову яхту і кількамільйонний вертоліт теж - а гарячу воду в центрі Європи зась!
За Ющенка такого не було!
Щиро сподіваюсь, що в пеклі для них буде приготовано особливо гарячий казан. А я вже у ляльку, що уособлює українське чиновничество та різних ахмєтових-стоматологів, голки потикала. Щоб на 100%.

Куточок п'яного кінокритика
No-no-no
green_carrot


І знаєте, яка думка була панівною весь час перегляду "Великого Гетсбі"? Ну от зараз, в наступному кадрі, ну ок, може ще в наступному, ні, не в цьому, може за он тим поворотом дороги - стане нарешті зрозуміло в чому пафос, в чому велич, в чому трагедія. А ні, не стало. Єдина емоція, яка виникла, коли пішли титри - а шо це було? Усі ці бум, усі ці бах, дорогі автомобілі, віскі рікою, Нью-Йорк, вечірки, зелений ліхтар - ні про шо. ДіКапріо, Магвайр, Кері Малліган - ні про шо. Чудові актори - Лео хотілось постійно пом'яти за щічки - ролі ні про що.
Юний бідний хлопець врятував життя мільйонера і за це той зробив з нього джентльмена. Бідний хлопець з вишуканими манерами пішов у армію та закохався у багату спадкоємицю. Та, нібито теж його любила, але коли чувака відправили на фронт, заливаючись сльозами вийшла заміж за іншого багатого спадкоємця. Гроші до грошей - ну, ви знаєте.
Герой війни повернувся, зв'язався з біржовими аферистами, заробив добрі статки, напустив туману навколо свого минулого, купив палац з мультику Діснея на березі затоки, навпроти будинку колишньої коханої та став страждати. Страждання виражалось в тужливому стоянні на пірсі та організації шалених вечірок для всього Нью-Йорку. Секс, драгс і фокстрот - класика.
Так ось!Collapse )

Ноу сабджект
денс-денс
green_carrot
Колись в дитинстві прочитала історійку про Агату Крісті. Мовляв, більшість моторошних поворотів сюжетів та заковиристих вбивств у своїх романах вона придумала, миючи посуд. І я її так розуміла. Для мене процес переведення посуду з категорії брудного в категорію вимитого, видраєного, витертого та розставленого по поличкам завжди викликав бажання, якщо і не вбити когось влансоруч, то принаймні влаштувати маленький ядерний вибух, аби згоріло воно все в яскравому полум'ї. Разом з ганчірками, плином, сковорідками з олією та горнятками з-під кави. І я думала, ну чим я гірше - от ще кілька разів відмию каструльку, підгорілу від розігрітої кашки, і точно придумаю сюжет якогось повстання зомбі, запишу, видам, прославлюсь і решту життя мені не доведеться самотужки мити посуд.

Ну так усе, ви врятовані, мої масі! Тепер вам точно не доведеться читати опус про кровожерних монстрів, що міг би народитись в моїй безгосподарній голові. В той час, коли космічні кораблі бороздять простори всесвіту, а машини починають з нами розмовляти, потрібно відповідати машинам взаємністю.

Тепер вечорами я розповідатиму усі дикі історії, повні розпачу і ненависті, які придумались за багато років миття посуду, моїй маленькій прєлєсті. Ура!

2013-04-11 23.28.12

Яких персонажів не вистачає Іграм Престолів?
фєічька
green_carrot
І, продовжуючи тему улюбленого тв-шоу, хочеться поділитись прекрасним, наритим в цих наших інтернетах.

Сьогодні починається третій сезон саги, яка тримає мене і не відпускає з моменту прочитання першого тому "Пісні льоду та полум'я". Екранізації справа специфічна. Рідко коли режисерам вистачає бюджету та наснаги втілити усю фантазію автора. І, якщо вже періодично творці серіалу дозволяють собі вводити якихось незрозумілих персонажів чи викреслювати з сюжету епізодичних, але улюблених читачами героїв - то чому б не запропонувати їм нових дійових осіб? Для того, щоб зробити шоу справді незабутнім, повнокровним, ну і додаткову аудиторію привабити з рекламодавцями, чо уж :)

Отже, варто було б додати Шерлока.

Куди? В кхаласар до Дені Таргаріен.
Чи не здається вам, що давно пора розбавити пафос фемінізму в пересувному таборі Дені? Їй потрібен оригінальний і незалежний розум Шерлока, який відтінятиме її владність, а заодно легко розплутає все шаради видінь і пророцтв, вичислить зрадників по ледь помітній щербинці на обладунках і намалює покроковий план захоплення Вестеросу. Причому, захоплення юридично обгрунтованого і легкого. Кроків, десь, з трьох, а то й двох. Паралельно він буде ставити експерименти над драконами і награвати вечорами на скрипочці, і при цьому у нього до Дені немає любовних домагань і ніякої жаги слави. Вийде потужний і ексцентричний тандем, на заздрість дуету Станніс + Мелісандра.

Або от, наприклад, Острів (той самий Острів).
У фентезійному світі серіалу, як не дивно, все ще відчайдушно не вистачає містики. Це прикре непорозуміння покликаний заповнити Острів, який постійно виникає на карті в найнесподіваніших місцях. Наприклад: Пес, що дезертирував з Королівської Варти відправляється (ну припустімо) по морю в Три Сестри. Корабель разом з усією командою розбивається об скелі Острови, що бозна-звідки взявся, але Пес вижив і - о, диво! - на його обличчі немає жахливого опіку. Острів зцілив його! Мало того, що він тепер красень і непитущий - він ще й особливий, хоча поки не підозрює про це. Острів веде його і підказує йому, бо доля Пса - врятувати Вестерос.
Або ще можна припустити, що сам Вестерос - це містичний Острів. У Шепочучому лісі чується шепіт Інших, які викрадають немовлят. По долині Аррен розгулює Чорний Димок, вириваючи дерева і краючи жителів долини направо і наліво (все одно там збіговисько унилих снобів, хоч повеселимося). У Королівському лісі був виявлений бункер, в якому багато років тусувався виживший Рейегар Таргаріен. Він грав на своїй срібній арфі одну і ту ж мелодію, строго по пісочному годиннику - ніхто не вірить йому, але саме так він багато років рятував Вестерос! Також: у Дотракійському морі були помічені білі ведмеді. Ну і в подібному дусі.

Далі повний список ідей

Вже завтра!
winter
green_carrot
Неймовірно, але ми дочекались. Вже завтра світ Джорджа Р.Р. Мартіна знову повертається в наші уми.
Зима близько - це ж не треба вам нагадувати? :)


Вулкан Тейде
travel
green_carrot
Перед поїздкою Умка організувала мені черевики. Якщо б під час подорожі ми б опинились десь під ураганом, то мене точно не знесло б. Черевики важили, як півмене. А коли ми добирались вже до самої верхівочки вулкану Тейде, то мені здавалось, що насправді вони навіть вагою з ще одну мене...
На Тейде ходить один автобус на день. Він привозить туристів до станції фунікулеру, а через кілька годин забирає їх назад. Деколи буває, що туристів надто багато для одного автобуса, і тоді присилають ще один. Саме так було в день нашої мандрівки до вулкану - перший автобус швидко наповнився бадьорими пенсіонерами, що бадьро розмахували трекінговими палками, а ми залишились чекати на другий. Без перебільшення можу сказати, що саме це врятувало здоровий глузд мені та Умці в подальшому.



Краще гір можуть бути лиш гориCollapse )

Ноу сабджект
фєічька
green_carrot
Одна не в міру дотепна баришня надіслала мені це фото, ніби натякаючи, що не всі люди цієї планети цінують мою невтомну працю по покращенню всесвіту та розвитку глобальних ринків.



Сюзанно! - хочу я сказати цій особі з хорошим почуттям гумору та талантом до вишуковування дивних зображень. - А хто ж, як не маркетологи наймали художників, що фарбували цю зелену траву на фото та мускулястих сінокосів, що приводили її до одноманітної довжини? Фотографу теж маркетологи платили з рекламного бюджету.
І навіть в те місце, де ти знайшла це оптимістичне та життєствердне фото, його помістили маркетологи!
Це партизанська кампанія по просуванню кольорових контактних лінз серед маркетологофобів, кажу тобі :)
Tags:

І зразу в теплий край
travel
green_carrot
Іспанія. Сонячна Іспанія. Я читала книжку перед відпусткою, шведської авторки, так от усі її персонажі передпенсійного віку хотіли на пенсії жити в Іспанії. Купити будиночок, або хоча б квартирку в пристойному кондомініумі, їздити рибалити, грати в гольф і гріти старечі кості на сонці. О, як же я з ними згідна. Тому що навіть коли ти приїздиш в Іспанію в січні - це так, ніби календар посунувся і на вулиці вже, як мінімум травень. І навіть, якщо Барселона, прекрасна Барселона зустрічає тебе дощем - це абсолютно не псує настрій. Тому що можна стягти з себе теплі-теплі черевики, теплий-теплий светр і гуляти довжелезними вулицями, не ховаючи рук в об'ємних рукавицях по кишеням. Я теж хочу на пенсії жити в Іспанії. Купити будиночок, або хоча б квартирку в хорошому кондомініумі, їздити рибалити, грати в гольф і гріти старечі кості на сонці.

title2

Ще теплих спогадів і слайдівCollapse )

*затравочка*
travel
green_carrot


Ну що ж, по свіжим слідам та спогадам накидаю короткі резюмешки по усім локаціям нашого феєричного тріпу. А там, глядиш, і окремі пости зі слайдами до кожного етапу вдастся накатати.

Піший перехід Шегині-Медика цього разу вразив нас виваженістю та інтелігентністю публіки. Можливо, причиною цього стало те, що ми приїхали на перехід електричкою в 7-й ранку (ах, електричкоу у Мостиська - романтика) і людей було мало, як на мітингу опопзиції, а, можливо, те, що усі півгодини перезмінки, поки бойова група човників розминала м'язи перед штурмом, наша команда в'ялих туристів приймала пози низького старту, вигукувала "Спартааааа" і усіляко поігрувала неіснуючими м'язами. Коли закутаний у валянки та стару бабусину хустку польський прикордонник нарешті впустив спраглих польського візиту людей на територію митниці, вони попрямували до входу так повільно та степенно, ніби ми на екскурсію в Лувр прийшли - шок, шок, шок.

Краків. Холодно. Це майже усі спогади про це королівське місто. Ми пробирались засніженими вулицями Кракова, як челюскінці по своїй льдині. Більшість архітектурних красот та історичного духу залишились поза нашою увагою - тільки сніг, засніжений Вавель та підмерзла площа Ринок. Зате глінтвейн та солодощі у знайденій намм кавяренці були достойними повторного візиту до Кракова. Ну і слава свіжонародженому мему "зупинка трамваю Ціхий Кончік", що означає усього лише "Тихий куточок", проте так веселила усе товариство в подальшій дорозі.

Далі, далі на захід, в теплоCollapse )

Календар на 2013
новий рік
green_carrot
Свято стрімко наблизилось в нашу сторону і промчалось повз, легко обсипавши мішурою та блискітками.
Новий рік почався і вимагає від нас різних традиційних речей - доїсти олів'є, подзвонити батькам і зробити календар на 2013 рік. Календар - річ неймовірно важлива! З ним ви не тільки знатимете, в який день потрібно вітати з днем народження родичів чоловіка, скільки днів залишилось до відпустки, на який день випадає деньвалентина, восьмемарта, хелоуін та інші приводи випити, але і як антидепресант широкого спектру. Мені допомагає :)

Принцип укладення календаря простий. Кожен місяць присвячений іншому мущіні, усладі серця та зору, при чому мущіна в цей місяць народився. Так шо можна зразу купувати подарунки до конкретних дат і висилати мені - я передам!
Летс зе парті стартид!

На обкладиночці в нас чістабох Джордж Клуні. Просто тому що він поза усілякими списками, місяцями, днями... Він просто говорить нам усім: любі баришні, от я, от шампусік - давайте зажжом!



12 місяцівCollapse )

..и в подарок 500 эскимо...
новий рік
green_carrot
Кілька простих способів визначити кількість моїх прожитих років:

1. Я народилась ще тоді, коли Брєжнєв був генсеком КПРС.
2. О Боже, я знаю, що таке КПРС!
3. Я пам'ятаю 15-хвилинки політінформації в школі.
4. Мене прийняли в жовтенятка, але не встигли прийняти в піонери.
5. О Боже, я читала віршик на лінійці про Лєніна з кудрявой головой!
6. В дитинстві ми грали на вулиці в "маршала", де головними персонажами були "наші" і "німці" і всі хотіли грати за "наших".
7. Я пам'ятаю часи, коли польське телебачення було джерелом улюблених програм: Смерфи і Смерфетки, йухххуууу!
8. І я бачила на власні очі найрейтинговішу передачу радянського телебачення - балет "Лебедине озеро" в запису :)
9. Моя перша електронна гра була "Ну, погоді" на пристрої "Електроніка-1"
10. О Боже, я пам'ятаю Pacman!
11. Я подивилась усі серії "Рабині Ізаури" і перші сто серій "Санта-Барбари".
12. О Боже, я дивилась майже всі випуски "Території А" і знала на пам'ять всі три пісні групи "Фантом"! "Два сонця вгорі, два неба вгорі"!
13. Ай ем Скееееетмен! Хау мач із зе фіш!
14. На уроках комп'ютерної грамотності в школі ми грали в "Поле чудес" і старанно нотували в зошити основи мови "Basic".
15. В інституті ми писали реферати від руки і без допомоги інтернету.
16. О Боже, я пам'ятаю Netscape Navigator та Altavista. Часи без Google та Youtube, ааааааааааа!
17. Я пам'ятаю, як це, писати паперові листи друзям і ходити на найближчу від гуртожитку пошту, щоб подзвонити батькам.
18. Я пам'ятаю, як багато можна було сказати за 4 безкоштовні секунди!
Тепер тільки для повнолітніх!Collapse )

*нитьйо*
epic fail
green_carrot
Тепер я точно знаю, що ми в цьому світі не одні. В моїй квартирі живе технологічний барабашка. Він харчується електричною проводкою, спить в тв-тюнері і підморгує мені лампочками роутера.
Спочатку барабашка зіпсував наш холодильник. Ні, я розумію, що холодильник ЗІЛ з'явився на цей світ десь тисячу років тому, він втомлений нарзаном та випробуваний перипетіями часу, вісімдесяіт поколінь квартирантів наповнювали його дешевою їжею та клеїли на нього гидкі магнітики з написом "покорми меня" і тому сподіватись від нього вірної служби та справедливості було б марно...
Але все одно це підло з його боку зламатись просто посеред зими. Особливо після того, як ми його розморозили і викинули з нього 5 банок старої сметани. Спеціально обучений майстер по ремонту холодильників порадив піти на радіоринок, купити там штучку під назвою "реле" і поміняти. Ну от де я, а де реле? Я розумію, що по телефону нічого не видно, але хіба я чи любімий мущіна подібні на людей, які знають, як виглядає реле, чи, простигосподи, як його міняти...Тоді до нас приїхав інший майстер. Він привіз нам нове реле, встановив його і наш білосніжний ЗІЛ знову доброзичливо захропів, закликаючи наповнювати його нетрі новими банками зі старою сметаною і клеїти на нього магнітики. Майстер здійснив цю хитру операцію за 5 хвилин, три з яких він добирався до запиленої спини холодильника, і взяв з нас 250 грн. От вже другий день я думаю, що може я в цьому житті чимось не тим займаюсь?
інші проказиCollapse )

*з тяпницею*
чьо?
green_carrot
Ось ці чудові історії зробили вчора мій вечір.
Не Металіст з Дніпром, а сотенька дитячих оповідок. І навіть не тих, що в топіку, а в основному оті з коментів. Мати рідна, наскільки, як виявилось, діти можуть бути схожими, але плекати свою особливу мозкову гусінь водночас. Хоча, думаю, дорослі в цьому плані не дуже відстають. Це ж чудово, вірити у якийсь свій маленький чудовий тараканистий забобончик, але ніколи не перепитувати інших чи це правда, і що це взагалі, щоб не засміяли :))
Або роками наспівувати якісь пісні з абсолютно іншим текстом, тому що колись колись лабух на весіллі так криво заспівав :)

Наприклад, досить багатьом радянським дітям добряче попсув психіку Боярський зі своїми піснями. Пам'ятаєте оту прекрасну пісню, де пора-пора-пора. Хто з вас чув у тій строфі "Порадуемся на своем веку, красавице Икуку"? Виявляється, мій любімий мущіна саме так співав цю пісню усе дитинство :)
Я були ж ще усякі "судьбе не расшепнем" і "мерсі Баку" :)))

З моїх оманливих спогадів - я дуже довго в дитинстві вважала, що актуальний і сьогодні Сектор Газа названий так виключно через наявність там покладів газу. Ґазават - це теж щось з газопроводами пов'язано.
А ще, коли мама казала, що на деяких роботах людям дають молоко за шкідливість - я думала, що вона наді мною жорстко стібеться. Як це молоко за врєдность? Люди врєднічають, а їм за це молоко? Шо за збочення!
Ну і моє велике дитяче розчарування. Про те, що Дід Мороз - це тато моєї подружки з дитсадка, який одягнений в дурацьку бороду, я зрозуміла швидко. Але те, що Миколая не існує, і, насправді подарунок під подушку кладуть батьки, тихо крадучись серед ночі до ліжка - наловго підірвало в мені віру в людство.
А от деякі мої дитячі заблуждєнія прожили разом зі мною до 31 року :)
До вчорашнього дня була переконана, що Утьосов в своїй пісні співає про "Молдаванку и Пересы", а Саруханов усі ці роки співав з радіо "Скріпка-лісааа". О рани :)

Зізнавайтесь, пташки мої співочі, а в чому ви в дитинстві були свято переконані і розчарувались, дізнавшись про свої помилки? :)

*про жабу*
epic fail
green_carrot
Які несподівані зустрічі трапляються з нами, коли їх ніхто не чекає.
Наприклад, внєзапно, можна зустріти жабу. Таку велику товсту українську національну тварюку!
Без особливих намірів та сподівань, забігла я в місцеву сільпошечку після роботи. Купила дрібницю осьтаку та дрібницю щеоцю.
І на касі тьотя мені каже - ваш рахунок 29 гривень 93 копійки. Але, сьогодні у нас свято сонця, роси та зелених чоловічків і тому кожен 20 покупець отримує ці покупки на халяву. А ви май діар - саме вона, ура! На мене посипалась мішура, кульки та навкруги забігали клоуни. Оркестр заграв прощання слов'янки, мені видали чек, в якому було написано "радість" і він все ще був на 29 гривень 93 копійки!
Ось тут і сталась моя раптова зустріч з цим лихим тотемом. Жаба стояла навпроти і лагідно світила лівим оком. Око було зеленим, як ті вісім банок оливок, які я могла б купити в сільпошечці. А ще, я могла б купити кілограма три сиру. У них якраз з'явився дуже добрий, німецький, усього лиш по 89 гривень за кілограм. А ще 5 пляшок мерло. У мене в домі жодної пляшки вина, а це непорядок. Треба було б взяти навіть шість пляшок. А ще можна було нагребсти про запас 4 пачки курячих сердечок для Долорес. І дві коробки пташиного молока. Халву. І великий ананас!
Тому що було свято сонця, вишневого цвіту і сонячне затемнення! А я була саме вона - двадцята! А мій, курча, рахунок - 29 гривень 93 копійки...
Жаба протягла мені мій чек з написом радість, закрила касу і підколола: ви ж могли і більше всього у нас купити. В неї було написано "касир Марія" на бейджику.
Ненавиджу акції!

*кіно, астрономія та географія*
winter
green_carrot
Ах да, а одразу після трейлерів було кіно. Яке ніби-то трендове, бо усі вважають за потрібне про нього написати. Що погане або дуже погане.

Це я все про "Хмарний атлас". І, оскільки я вже так відстала від трендів, то в мене буде про "Хмарний атлас" хороше.



Три години перегляду - три години перечитуCollapse )

Анте Скріптум
winter
green_carrot
Я от безнадійно відстала від трендів людина. Не пишу про вибори, не чекаю на чергові "Сутінки" і не пощу картинки з Аткріток. Але і на старуху, знаєте, буває находить. В п'ятницю з Сюзічкою спонтанно відправились в кіношечку. Відвідини кіношечок, деколи бувають не гірші за читання френд-стрічки. Можна дізнатись багато новин. Не таких цікавих, як у друзів, але про кіно.
Наприклад, виявляється невдовзі вийде екранізація "Знедолених", в якому уся така нещасна та ледь жива Енн Хетевей буде сумно-сумно співати. А улюблена акторка Лотошика - Аманда Сейфрід - буде там ходити у великому капюшоні.
А ше американці знімають нову екранізації "Анни Карєніної". Цього разу під потяг буде кидатись Кіра Найтлі. І, ви не повірите, там теж усі будуть співати, навіть потяг. По сцені будуть бігати коні, а Вронський - зрвсім нероковий блондин.
А вже зовсім скоро на великі екрани та торенти вийде веселий бойовичок про одного дядічку, що найкраще вміє знаходити проблеми на свої кремезні плечі. За щасливим співпадінням, зовсім нещодавно я прочитала цілу серію книжок про цього дядечка. Персонаж являє собою живе втілення Кінг-Конга в людській подобі і, при цьому, вміє користуватись не лише кремезними плечима, але й мізками. Хоча плечі в пріоритеті.
Я дуже добре уявляла цього персонажа, автор неодноразово підкреслював його 2-метрову статуру, присутність біцепців, об'ємом у дві мої ноги і шию, за якою міг би сховатись Шварцнегер. Ну, чи половина Шварцнегера...І тут внєзапно - Том Круз. Не те, щоб я сумнівалась в здібностях Тома до перевтілення. Але за його шиєю навіть Брюс Вілліс не сховається.
Ось така вона сила кіно - спочатку Білосніжка стала шаленим солдатом удачі, потім жебраки Парижу почали співати оперні арії, а тепер і двометрові громили виглядають, як кіт у чоботях.

Loser club
epic fail
green_carrot
В дитинстві батьки ніяк не могли запам'ятати, як вони насправді мене назвали.
Тому в хід йшли усілякі лагідні імена - морквочка, картопелька, бурячок з капусточкою. Або кульомочка.
Кульоми - це такі люди і діти, які привносять нову та колоритну нецензурну лексику в цей сірий і рутинний світ. Наприклад, примудряються принести на новій спідниці цілих дві пережованих бананових жуйки. Чи зламати годинник і запізнитись на випускний іспит. Чи залізти в холоднюче озеро для красивої фотографії і злягти після цього з ангіною. Або ще можна зламати каблук, йдучи вперше на нову роботу. Ну або сісти в трамвай не в ту сторону. Чи вивернути повний бокал пива на найкращого друга любімого мущіни, будучи криштально тверезою...
Ще я колись регулярно влітала лобом в ребро відкритих дверей, розвернувшись з коридору, щоб останнє слово в дискусії залишилось за мною. Чи намагалась зайти в прозору стінку офісу, поруч зі входом. А ще можна викликати таксі, щоб не запізнитись на роботу і простояти з цим таксі годину в корку. Або запізнитись на літак, вийшовши за зупинку від потрібного терміналу (Хоча це вже не про мене)...
Вчора я досягла нового рівня кульоми члєноврєдітєльної. Намагаючись одночасно підняти з підлоги цукерочку та відкрити двері кухні, щоб випустити коте, довбанулась головою об стілець. Навіть не головою, а тією частиною черепа, що вже не око, але ще не лоб. І от поки я тримала пакет заморожених овочів на обличчі, а любімий мущіна намагався мене переконати, що моє око зовсім не запухло, думалось тільки - курча, поки врятую забитий череп, то в мене від обмороження відваляться пальці.
Тому довелось засунути овочі назад в морозилку, і шкодувати себе без зовнішніх атрибутів.
Шкодувати себе дуже втомлююча процедура. Тому зараз мені допоможе тільки якщо ви розкажете кілька своїх конфузних історій. Суто в реабілітаційних цілях, я більше нікому-нікому не розкажу!

Д'Артаньян - 15 лєт спустя
денс-денс
green_carrot
Відвідала малу батьківщину.
В бабусі на почесному місці, як виявилось, висить моя фоточка з випускного класу. На менш почесних фотографіях висять сучасні фотографії. Але, мабуть, бабусі приємніше спостерігати мене юну та добру, щоб згадувати, що і вона в ті часи ще була бадьоріша та молодша.
І от дивлюсь я на цю знимку і сама себе не впізнаю. Ясно, що буває, що люди за 15 років досить кардинально змінюються - повнішають, худішають, старішають. Відрощують пузи, бізнес та трійко діточок.
А мені завжди здавалось, що я з роками тільки висоту каблуків на черевиках зменшую, а так ніби шо була злим зеленим троллем доброю феєю, так і лишилась.
І шо думаєте, метелики мої крилаті, Морква чи не Морква там на знимочці?

Обережно, діти!Collapse )

P.S. Ану давайте порискайте в архівах - зробимо підбірку випускних альбомчиків :)

Killer Coffee Grinder...
мая прєлєсть
green_carrot
Хочу таку кавомолку!





Зтутечки

Ноу сабджект
вапросна каротка
green_carrot
Любімий мужчіна, значить, вчора мене спрашує:
- А в якому українському місті ти б хотіла жить, якщо не в Києві?
І тільки я набрала повітря в груди, бо ж ясно, шо все понятно в якому місті, а він мене випередив.
- І Львів залишимо за дужками, його гіпотетично не існує.
Як це не існує Львова?
Тоді я вибрала Жирону. Але Жирона - неукраїнське місто, на жаль.
Але як це не існує Львова?
Тоді я вирішила, що могла б жити в Одесі. Тому що там морє, і другого берега не видно.

Але потім, я б відкрила дужки і таки знайшла Львів - ну бо як то його не існує, навіть якщо гіпотетично?

Ну і просто, в рамках потриндєть - а ви в якому українському місті хотіли б жити? А не в українському? А якщо Львова не існує?

Хеппінес і холідейс
моркві-так!
green_carrot
Сьогодні, до речі, увесь світ святкує.
Фейерверки, карнавальні шествія та виступи місцевих музичних колективів заплановані в найбільших столицях планети. Лідери G20 зібрали спеціальний самміт, присвячений цьому всесвітньому празнеству. В Лондоні на Темзу спустили новий святковий корабель, що протягом року буде заходити в різні порти та нести радісну звістку. В джунлях Амазонки субтропічні біологи відкрили новий вид ліан і назвали їх на честь сьогоднішнього дня. В Африці рівно на один день пкстеля Сахара стала оазою - мільйони африканців вийшли на святковий пікнік. В Австралії стадо кенгуру заявилось в Мельбурн і вимагали визнати право кенгуру на святкування цього дня.
Радість, друзі, сьогодні на нашій планеті!
Сьогодні - День Святої Моркви. Значить у всіх Моркв цього всесвіту - іменини! Ура!

П.С. Ще в цей день чергова річниця весілля моїх батьків. Але ж ніхто не думає, що кенгуру переймались би моїми батьками?

Остання, найсмачніша банка. Полуничний джеееем!
live football
green_carrot
І от, не минуло й півроку, як ми добрались до найгарячіших красунчиків минулого чемпіонату. І, звісно ж, найпалкіші мачоси зустрілись між собою у фіналі!



Наїстись полуничок!Collapse )

Вареня. Друга банка. Абрикосове!
live football
green_carrot
Ну от, поки ще не всі забули про те Євро, яке володіло купою мізків ще зовсім нещодавно, і поки на зміну емоціям футбольним не прийшли емоції олімпіадні, дістану-но я вам з полички ще одну баночку свого найкращого варенячка. Цього разу плей-оффного, абрикосового :)



А під кришечкою...Collapse )

Вареня. Перша банка. Вишневе!
live football
green_carrot
Ніяких особливих передмов до цього посту не буду писати.
Чемпіонат Європи з ногом'яча завершився. Хтось отримав задоволення від гри, хтось не отримав. Хтось заробив на цьому гроші, хтось витратив. Але головна мета будь-якого спортивного дійства - це ще раз добре роздивитись та пооблизуватись на гарячих, підтягнутих спортсменів з міцними волохатими ногами, мускулястими торсами та чудовими сідницями. Все інше, в міру вторинне, хоча Іспанія - ЧЕМПІОН! :)
Поста буде три. Нічого не поробиш, в європейських збірних ням-нямистих футболістів на цілий погреб солодких закруток стане - доведеться милуватись :)
А, ну і традиційно попереджаю - цей пост для дєвочок. Так шо, мужики, або проходьте мимо або не триндіть багато.
Крім того, кожна банка вареня відображає мої особисті вподобання. Містить тільки тих красунчиків, які виходили на поле в цьому конкретному Євро та пограли там хоча б 5 хвилин, не залежно від їхніх професійних успіхів. Тому Рауля Гонзалеса, Олівера Кана чи лапочки Давіда Вільї тут не буде.
Усі свої альтернативи можна спокійненько розміщати в коментах.



Море сладінькогоCollapse )

Моя мася
live football
green_carrot


І ше дві :)Collapse )

...життя після...
live football
green_carrot
Все-таки статистика непереборна сила. Моєї вболівальницької сили вистачає тільки на те, щоб протягти в наступний тур лише 50% улюблених команд і все тут :(

Тому, залишається лише процитувати гімн львівських "Карпат" - Ще прийде час! Можливо, в 2014, чи в 2016, або, чом би й ні - в 2018? :)))

Тепер, сконцентрую всю свою фейську силу на команді з найсимпатичнішими чоловіками у складі:
Форца, Іспанія!

*день шостий*
live football
green_carrot
Ну що ж, за 12 матчів, команди, за які я вболівала, перемогли лише тричі. Ну і плюс кілька нічиїх. Не бути мені прогнозистом :)
І, після сьогоднішнього матчу, здається, один з фаворитів вже може пакувати валізи. Голландія, давай, дасвіданья :(
Форца, Португал!

Начинаєцця!
live football
green_carrot
Я не буду писати про те, шо всьоплоха - розкрали, роздерибанили, спозорились.
Наступний місяць я хочу писати тільки про вседобре.
Пам'ятається, що 5 років тому, в 2007-му, ми сиділи на диванчику у кабінеті генерального директора і сильно-сильно стискали кулачки, а потім несамовито голосно кричали від радості, лякаючи бухгалтерію. Тоді здавалось, що ось воно щастя і шлях до процвітання. Тепер жи заживьом! З'являться в нас дороги-пароходи, готелі і самольоти. Ну, не все склалось. Можна навіть сказати, що багато, що не склалось.
Але шановне панство, люди, шо до нас приїдуть на те Євро, на секундочку, два роки тому в Південній Африці побували і вижили серед пекла вувузел. Невже ви думаєте, що їх наші недороблені туалети налякають?
Тому, як би там не було, а я збираюсь цей місяць писати радісні та дурнуваті реляції у цій жежешечці з приводу успіхів та поразок моїх улюблених команд. А що на жоден стадіон мені, очевидно втрапити не вдастся, то я буду примішувати до цих постів по півкіло нахабної заздрості до тих, шо побачать моїх пташок вживу.
А я попротирала окуляри, завантажила в холодильник пивка, нарешті підключила телевізор - того шо сьогодні ж начинаєцця.
Бійся Європа, моя мася знову в рамці! Хе-хе :)



П.С. *підморгує* Дєвочки, в кінці турніру буде традиційна банка вареня, ага.

Київ готовий до Євро-двайця-дванайця!
epic fail
green_carrot
От шо я вам розкажу, рибки мої золотенькі. Морквочька ваша тепер не тільки овоч помаранчевий, а ше й чєловєк і пароход!
По дорозі додому довелось переплисти дві річки, одне море і кілька потічків. Вопшем, може й не пароход, але такий незлий човник. А босоніж по калюжам, то я взагалі років 20 не бігала.
Так що, шановні уболівальники та футбольна сполечність - їдучи до столиці нашої родіни, не забудьте крім путівників та наметів взяти ще й гумові катамарани - знадобляться.
Ну і транспаранти - "Привіт, Жопов!" - не завадять.

Валар моргуліс
фєічька
green_carrot

Ну от, тепер знову цілий рік чекати на третій сезон...
І ще хто-зна скільки на шосту книжку.
Але ж ніхто нікуди не спішить, правда?

*проліто*
обідно
green_carrot
Зранку прокинулась від голосних завивань в матюгальник на вулиці.
- Облава? - чомусь виникла перша думка. Долорес Василівна в цей час підняла сонну голову і подивилась на мене, як на дурну. Ну яка облава може бути о восьмій ранку. Чи міліція - то не люди?
До будильника було ше більше години, тому я могла б спати і спати. Мені могли б снитись жаби, слоненята і блакитні далі...Але голос в матюгальнику продовжував завивати, і нам з Долорес Василівною довелось продовжити розумові екзерсиси. - Може мітинг? - кажу я до Дольки. - Хоча який мітинг в нашому лівобережному зажоп'ї? Тут і захищати нема шо, хіба право юних гопніків пити пиво на дитячому майданчику...
І тут я нарешті почула детально, що так ретельно викрикав увесь цей час голос в матюгальнику:
- Маладая картошка, зелень, клубника! Маладая картошка, зелень, клубника!
В восьмій ранку!!! Ну не зволочі, га?

Ноу сабджект
чьо?
green_carrot
Шоб підключити вдома інтернетик від Київстара, достатньо назвати своє прізвище, номер телефону і потім поставити дату з підписом на листочку, який типу договір. Через день після дзвіночка в колл-центр, до вас прибіжить радісний спеціально обучений мужчінко з рюкзаком, розплутає дроти, звалені в квартирі, і через 10 хвилин у вас буде вождєльоний нетик.
А от шоб відключити - треба брати паспорт, ідентифікаційний код, і топати в якийсь секретний сервісний центр, і писати довгу заяву в трьох екземплярах.
От воістину, вхід - рубль, вихід - три. Відчуваю, шо десь мене намахують.

Замальовка: Морков і морє!
денс-денс
green_carrot


by su_zanno4ka

Може в мене і не залишилось ні одної фоточки відзнятої на пляжах та тротуарах сонячної Іспанії. Но свій прекрасний лик я завбачливо доручала знімати хорошим людям, шо не лишають голови та сд-картки аби де.
Тому, менше слів - більше краси! :)

Хоум світ хоум
No-no-no
green_carrot
Я ненавиджу переїжджати!
Ні-ні, ось цей момент, коли після шаленої гонки, перегляду мільйону квартир, знаходиш саме ту, свою - в якій буде тепло, затишно, в якій можна буде влаштовувати романтичні вечері і епічні скандали любімому мущіні, в якій буде абсолютно зручно сидіти на балконі із подругами та пляшкою вина, в якій твоїй кицьці не буде об що точити кігті, в якій можна буде при бажанні танцбвати вальс і горланити пісня під гітару, в якій можна провести прекрасні роки життя, і...і, що головне, вона цілком вміщається в запланований бюджет - тоді все прекрасно. Тоді радієш, тремтячими руками несеш новим орендодавцям грошики з заначки, радісно забираєш ключі і...
В цю ж секунду постає найненависніша проблема - сам переїзд. Тут же виявляється, що речей в тебе просто неміряно. Цією кількістю одягу можна одягнути усіх голодних дітей Африки, викласти шлях від Землі до Місяця та написати великими літерами "Джордж Клуні - я вся твоя" в джунглях Амазонки, але так, що буде видно з Космосу. Тим не менше, останні два роки мені катастрофічно не було в чому ходити. От зовсім.
З кожної квартирою в мене накопичується різний кухонний стафф - тарілки, каструлі, мікрохвильовка, пароварка. І це при тому, що я, в принципі, не готую. Думки про момент втягування на восьмий поверх пральки, телевізора і гігантського кондиціонера піднімають мій тиск мінімум на кілка десятків атмосфер...
В моїй новій квартирі багато плюсів - вона велика, там є балкон, з вікна видно офіс і на роботу можна буде виходити за 3 хвилини до початку робочого дня...Але ж є один, але той один такий жирний мінус - для того, щоб там жити, мені потрібно зібрати і перевезти мої кляті речі!
Думаю, я була б готова віддати навіть тен ценни аргентиньські кактус своє безцінне почуття гумору тому чарівникові, що придумав би кнопку - згортачку, упаковачку та розгортачку речей при переїздах.
Niestety...

Основні питання битія...
вапросна каротка
green_carrot
Я завжди вірила в те, що космос - це не просто звьоздочки в небі, но шось неодмінно вселенсько мудре і нам, тупим, непонятне та недосяжне. Но якшо в тебе є якісь питання, космос завжди знайде спосіб послати тобі відповідь. Навіть якщо це буде гуля на лобі чи відбитий на льоді копчик. Головне чітко собі усвідомити, шо то була відповідь космоса і тоді живи собі з відповідями та май муху в носі.
І от значить говорять мені, шо з понеділка набожні люди та окремі випєндрьожники почнуть дотримуватись великого посту, а тому цим людям потрібно чітко вказать куда їм йти. То їсть куда їм йти на нашому сайті, аби знайти в нас їжу
без жирів, білків та вуглеводів
пісну. Ну бо ясно, шо навіть люди набожні, а тим паче випєндрьожники, не дуже хочуть мучити себе готуванням навіть в піст.
Значить питаю я у великого гугла, який мені майже як космос - яку картінку мені поставити на сайт, аби всі, хто нада, зразу зрозумів -
наліво підеш, коня потіря
там всьо
кошерне
пісненьке, шо на порозі раю?
Як ви думаєте - що відповів мені великий гугль?
погляд у космосCollapse )

Олька та Долька: будні і празнікі
dear diary
green_carrot
Внєзапно сьогодні вранці Долорес вивернула на себе пательню із залишками смаженої картоплі.
Моя друга думка при аналізі цієї події була: о, можливо після цього Долька перестане блукати по газовій плитці, шо по особистій зеленій галявині? Але перша моя думка, звісно була, звідки, курче, в мене на плитці смажена картопля?

Решту дня Долорес проводить за банними процедурами. Вона вже вилизала собі спину, живіт, хвіст (два рази), вуха були вимиті раз вісімнадцять і, здається, нарешті підходить черга жопки (хоча, здається, жопка якраз участі в баталіях з пательнею і не брала).

Як наслідок інциденту є два позитивних фактори: 1) здається коте сьогодні вже можна не годувати; 2) вимита з лап до вух киця цілком достойна маленького фотосету.


Et voilaCollapse )

Кілька кадрів із тріпу Польща-Мальта-Італія. Частина перша
travel
green_carrot
Як людина надзвичайно лінива в побуті і не менш запрацьована на роботі, тільки зараз пробую сформувати свої тексто-фото-звіти з листопадової подорожі у Європи. Нарешті буде можливість по праву використати давно зроблений юпік "travel"
Є багато різних способів перетнути кордон нашої милої родіни та європи. Це можна зробити силою-силенною різного транспорту, винайденого людством за останні 100 років. А можна способом, яким користувались наші предки до винайдення колеса - тобто пішки. Для любителів ходити пішки на україно-польському кордоні люб'язно споруджено перехід Шегині-Медика. Любі друзі, якщо коли-небудь балакатимете з якимись вищими силами, попросіть їх - нехай спалять цей перехід в пекельному вогні. Увесь мій досвід закордонних поїздок, багатогодинних черг на кордоні не допоміг мені перенести цей епізод достойно. Уявіть собі лише: температура повітря стрімко наближається до нуля, довжина людської черги нав'язливо нагадує 80-ті і колєйку перед горілчаним магазином; і уся ця колєйка дивиться на тебе так, ніби ти хочеш пробратись без черги і забрати останню пляшку горілки. Ми все-таки пробрались без черги - трішки нахабства і жалібне звернення до дяді-прикордонника в той раз спрацювали. Але, на майбутнє, в якості аргументу краще мати оплачені квитки на потяг, а не голослівні заяви про цей самий потяг.
Довга дорога до літаCollapse )

Календар на 2012
новий рік
green_carrot
Перед празніками улюблені підрядники надарували мені всяких вкусностєй і нєжностей. Але ніхто, ніхто не подарував мені найпотрібнішу в житті офісного хомяка річ - календар.
Тому, все, як завжди, доводиться робити самій.
Вот, зробила.


Календар святковий, дєвачковийCollapse )

упд. От пожалілась нашому поліграфісту на то, шо ні одна скотіна не подарувала мені календар цьогоріч. І шо ви думаєте, він зразу побіг в свій автомобіль і приніс мені чудовий настольний календар з мущінами!!! Канєшно, є один нюанс, мущіни на цьому календарі давно мертві і взагалі православні святі, но всьо таки! :)

Хелло, Доллі!
фєічька
green_carrot
Добрий день. Мене звати Долорес Василівна. І я тепер живу у Моркви вдома.
Я люблю подорожувати під диваном, кажу "дир-дир-дир", якщо мене тіскати і пестити та їм, як три роти українських солдат.
Ще я дуже красива, тому що в мене на кінчику хвоста є світлодіодик у вигляді зірочки.
Коли любімий мущіна Моркви знову поїде в далекі краї, ми будемо жити разом і насолоджуватись нашим жіночим товариством.



Правда ж, я прекрасна?Collapse )

30!
денс-денс
green_carrot
Вже вісім годин, як я не морква, а тиква.
Давайте за це вип'ємо!


П.С.Усім дяки за вітання. Подарунки залишайте на тумбочці біля шафи з алкоголем. Цьом.

...кулінарні ізискі...
новий рік
green_carrot
Я все забуваю, але дуже хочу спитати. Потім знов забуваю.
Але врешті спитаю. Може хоч хтось знає, чи шо.
А чому оце всі так вперто називають наш сирник - чізкейком?
Я колись в однієї знайомої кулінарки питала, то вона каже, шо цей пиріг завжди і в усі часи називався чізкейк і навіть її прабаба з села Кучугури Полтавської області певне чізкейк казала...

І от сиджу я на роботі, заповнюю дебільну заяву про реєстрації бази персональних бісових даних і так мені хочется хоча б шматочок доброго сирника, з пухкого сільського сиру, а зверху шоколадіку...
То скажіть мені, до чого тут чізкейк?

...новий гот к нам мчітса...
новий рік
green_carrot
На домашньому ноуті полетів хард. З кінцями. Там було 20 гіг дуже хорошої музики і гіг 15 фоток за 5 років. Були ще якісь старі робочі файли, сценарії жежівок і кілька давно прочитаних книжок, але того не шкода. Музичну колекцію теж, при великому бажанні, можна відновити. Фоток дуже шкода. 5 років.
Брат порадив здійснити прямий масаж харда, як останній шанс, що щось там щось...Я навіть змогла відкрутити пилочкою для нігтів HDD Door...Не допомогло. Я думаю, ноут образився на мене за те, що навесні я хотіла змінити його на нового та молодого красунчика з міцною пам'яттю та великим...Тепер доведеться не чекати весни.

За кілька днів відбудеться секретна операція "Мама". Все ускладнюється тим, що паралельно буде проходити операція "Тато". Подумую над тим, щоб об'єднати це все в подвійну операцію "Батьки". Необхідно активно зачистити територію, одягнути платячко, яке подобається мамі, заплести в кіски чисті бантики...Мама, як виявляється, вже продумала меню. Як мило, я стану тиквою в оточенні двох салатів, м'ясних нарізок, печеної картопельки і торта.

Лотоцька, не випендрюйся, і приїзди на Новий Рік до Києва. Мені буде потрібен моральний релакс!

Гімн морквяної грядки
моркві-так!
green_carrot
А про вас складають пісні? Про мене - ось! :)))



thx 2 renegatische

Ноу сабджект
мая прєлєсть
green_carrot
Вчора в коі-то вєкі потрапила на Хрещатик. Проїздом, звісно, но всьо-таки.
Бачила Йолку. Якесь трикутне уйожище в зеленій малярній сітці.
Но зато яка карусєлька стоїть чуть дальше. Ну прямо як в луччих домах Парижу.
На карусєльку варто сходити подивитись - вона уся така прянична, з кониками, каретами та казковими світляками. І світиться, да, так що сходіть ввечері. Смачно, як у дитинстві. Не знаю, може туди навіть дорослих тьоть і дядь пускають покататись.
Що ще потрібно для різдвяного настрою? Горнятко глінтвейну, теплий плед і Хью Гранта на моніторі :)


?

Log in