green_carrot

Ну, в мене ше залишились Іспанія, Італія, Португалія, Франція та Голландія. Так шо я спокійна. Валідолу знову ж таки менше піде наступного літа. Нікому не треба, до речі, пяццот пачок? Я з запасом на рік брала. Віддам за постер Лесика вживану двустволку.

п.с. Чула, шо французи зливають Доменека. Але судячи з вчорашніх результатів, не всі гравці про це знають.

п.п.с. Вчора в селі здохло дві корови. Село гуляло на поминках аж до ранку, але зате всі щасливі, ніхто ні забит, нішо ні забито.

п.п.с. Гра збірної Греції звісно ж надзвичайно збагатить поля Африки. В розкішному букеті з двома Кореями і Гондурасом...

А в настольний футбол ніхто не грає, нє?
Чи може в настольний хокей? Теж ніхто?

А чим же ви тоді займаєтесь вночі, коли не спицця?

ПС. Мама все мітингує, шо я профілактичних робіт по відношенню до організму не провела. Розриваюсь між лимонними припарками і цибульно-часниковими чаями...Для надійності думаю вводити внутрівенно або внутріклізмєнно...

*плюєцця і сморкаєцця*

"Якщо б футбольний матч тривав 85 хвилин, Динамо Київ вже давно були б переможцями ліги Чемпіонів"

Сум і невимовна ненависть борються за право володіти моїм серцем, шановне панство...Розпука нависла над головою і нашіптує непристойності і заклики до злочинних чи щонайменше хуліганських діянь.
Стасік, Стасік...Не воздвигнуть тобі бюстік на родіні...Не носитимуть піонєри до нього цвіти вдень народження героя...

п.с. горе не завадило мені всьо пощітать. Казань і Барселона повинні бути зрівняні з землею...Убогі руїни цілком мене задовільнять...

Дійшла висновку, що я не дуже розуміюсь на тому, що рухає світовою економікою. Тобто на рівні побалакати в колі друзів та побудувати якусь логічну пірамідку - це я можу. Але як свідчать події з життя світу, реалії не завжди вкладаються в логічну пірамідку. Я підозрюю, що це саме тому, що сильні світу цього не відрізняються особливою логікою (а ше з жінок стібуться, з жіночою-то логікою, ага). То, знаєте, з женщіною, шо плаття не стірає пероральним сексом в кабінеті займаються, то плюшками балуються давляться, або взагалі в нескінченні вибори бавитись починають, шо чесно кажучи чучуть по-дебільному виглядає. Я думаю, що вони теж не дуже розбираються в тому, що економікою рухає. Але я чесно про це кажу, а їм, мабуть, невдобно признатись...
А от тато мій стверджує, що в нього є інсайдерська інформація, ніби юань скоро стане світовою валютою. Ну, логіка в цьому звісно ж є. Величезна кількість світових товарів виробляється в Китаї і, якщо продавати його за юані, то чому б китайській валюті і не стати світовою...
З іншого боку, залишається питання достовірності - люди, зображені на китайських банкнотах не подібні на китайців, а люди зображені на американських доларах цілком навіть подібні на американських президентів.
А, ну і питання зрозумілості теж залишається. Англійську в нас усі хоча б на рівні прочитати "ін год ві траст" знають. А юань шо? Ієрогліфи, незрозумілі транслітерації. Взагалі мова дивна, в школі так просто не вивчиш (толі дєло українська, наприклад). От і в грошах не розберешся, відповідно. А ше вони в них насправді женьмінь називаються, народні тобто...Чорт роги зломе...
Хоча китайські гроші красіві, да. Мені ше "зайчікі" білоруські колись подобались. Хтось знає, які там в Білорусі зараз гроші?

vs.

П.С. Лікарі радять зараз не гористуватись грошима. Вони бацили переносять. Переходимо на натуральні розрахунки!

Вибачте, але я не втрималась. Бидляцьке глузування накрило мене з головою. І нічого не можу з цим зробити. Але оскільки всі знають, що я людина, а людям характерно помилятись, значить і мені характерно помилятись. А це значить, шо може права не я, а всі ті, хто щітає, шо нам прийшов конєц.
А тому пропоную писати спільний постакаліптичний розказ.
Я начну, а ви продовжайте. А апдейтами я його буду додавати. Коли ми всі умрьом, наші нащадки знайдуть цей розказ на моєму захололому ноуті і знатимуть правду! Усю-усю!

( сказка-катастрофа )

П.С. Шоб ви всі здорові були і ніколи-ніколи не хворіли, а якшо раптом шо, то швидко-швидко одужували! :)

Ви знаєте, мені чомусь здається, що чоловіки більше піддаються паніці, ніж жінки. От жіноча частина нашого відділу жартує, стібеться та регоче, а співробітник-мущіна нєрвно потєє і кидає мені ссилки на заяви різних чиновників від медицини про те, що це: а) свинний грип, б) нетиповий грип, в) ше якась муйня, г) ааааа, ми всі помрем!
А ще вчора мені на роботі розповіли, що це все диверсія москалів. Тому шо як інакше пояснити той факт, що хворіє тільки Галичина? Як, ви про це не здогадувались? Отже, розказую. Під покровом ночі, з російського боку кордону на наш запустили кілька спеціально навчених російських свиней. Чому не птахів? Тому шо по дорозі між Росією та Галичиною є Дніпро, а відомо ж бо, що "редкая птіца долєтіт до сєрєдіни Днєпра". Тому свині, так. Отже, долаючи непереборні випробування, виживаючи в нестерпних українських умовах, недоїдачи та недопиваючи, виносячи усю важкість необхідності прикидатись українськими свинями...Ідеальні солдати нових бактеріологічних воєн добрались до Збруча...Свині перепливли річку...Опинились на Західній Україні...І..Ббаааах! Випустили смертоносну інфекцію! Ну все, тепер цим гидким, але нескореним галичанам не врятуватись!

Оот, такі теорії змов з"являються в головах ніби-то адекватних людей з вищою освітою...Чи варто після цього дивуватись, що аптеки регіону виглядають як після погрому. З них виносять, вивозять все, що хоча б віддалено має стосунок до застудних хворей. Тріумф фармації, ага! І ніхто не задумується, що в чисельних чергах за рятівними ліками шанси підхорити вірусяку кагбе зростають раз в десять.

А, ну і ше дуже зворушують ці воплі істинних знавців - капєєєц, люди горять за два дні. Ууужас, на грип не діють антибіотики! Долбаний капєц, це пандемія!
І про те, що антибіотики не діють на віруси, і ними можна лікувати вже бактеріологічні ускладнення. Про те, що усі померлі насправді звертались в лікарню, коли валялись вдома, або ще краще намагались перенести хворобу на ногах не менше 5-ти днів. А про те, що щорічно в Україні помирає від грипу більше людей, ніж наразі померло за весь 2009 рік. Та взагалі про те, що в 2009 році народ помирав від грипу набагато раніше від сраного жовтня. Та про те, що конкретно в Західній Україні, після відносно теплої погоди різко випав сніг і катастрофічно збільшилась вологість - ідеальні умови для вірусів. Коротше, про це всі скромно мовчать.

А коли мовчать про очевидні речі, натомість галасаючи про речі неоднозначні, варто запитати - кому вигідно...

УПД, Ридайу!!! Щойно по корпоративній пошті прийшло:
Шановні Колеги,

Повідомляю вам, що сьогодні в період з 12.00 до 14.00 у Львові буде
проведена дезинфекція за допогою розкроплювання рідини з
гелікоптера. Прохання закрити усі вікна та не виходити на вулицю.
Здається, мозкова гусінь настігла і голову МНС у Львівській області :))

Ви знаєте, в мене бурхлива фантазія. Тобто взагалі шалена. Пробема в тому, що я не можу ці фантазії візуалізувати...Або принаймні вербалізувати.
Але уся моя фантазія навіть на півдолоньки не зрівняється з ідеями рекламістів початку минулого століття. Пацани реально курили шось устрашающе. Причому не один раз, а протягом усієї роботи над постером, тиждень до та місяць після :))
Деякі рекламки можуть налякати уві сні чи з перепою.
Але креатив жжоть безпосередньо :)



( ++++ )

Таки да, любі друзі, сусідня Росія і справді старший брат! Оскільки все, що там роблять, відбувається тільки по-дорослому.
От наші депутати українські чим відзначаються?
Ну там мікрофон в журналістів кинути, камеру відібрати...Ну там парламентській журналістці дитину зробити...Ну там рило колєзі по залі засідань начистити...Ну, карточку для голосування в спікера зі столу спиздити...Ну закон якийсь дебільний на голосування винести. Це ж всьо мєлко, Хоботов! Як діти малі, чесслово.
Толі дєло, депутати північних сусідів:
Ініціативна група провела в будівлі Законодавчих зборів Петербурга обряд з вигнання привида. Керувала цією акцією, за власними словами, депутат Єлєна Бабич, яка очолює фракцію ЛДПР, а порадами їй допомагала сибірська знахарка, а факт вигнання підтвердив ненецька шаман. (ОМГ" У мене на прийомі була одна цілителька з Байкалу, - говорить депутат Бабич. - І вона відразу сказала: у вас у будинку неприкаяна душа мается. Я з нею поділилася, цілителька дала ще одну молитву і дещо нове розповіла: що має бути не менше семи чоловік під час обряду, що потрібно взяти церковні свічки. Ми дочекалися вечора Чистого четверга, зібралися всі, хто бачив цього привида, взяли свічки. Прийшли на це місце і стали відмолювати його душу ". (Петра Першого виганяли неіначє) Після цієї процедури привид покинув Законодавчі збори, впевнена Олена Бабич: "Думаю, ми змогли йому допомогти. Тому що потім привида вже ніхто не бачив". Шаман з Нарьян-Мара, який приїздив пізніше до лідера фракції ЛДПР, сказав, що в Багдаді палаці все спокійно. "Він ще провів обряд, щоб парламентарі ухвалювали закони тільки на благо петербуржців", - додала депутат.
Пропоную запросити депутата Бабич разом з шаманами до Києва і пройтись із свічками по Верховній раді, Кабміну та Секретаріату Президента. Впевнена, там дофіга привидів для вигнання :))

Досі бридливо морщусь, коли згадую рекламу мінералки "Blue water", коли на баришня томним голоском вєщала з блакитних екранів - неповтооорна та смачна блювооооота.
Це такий яскравий приклад, який запам"ятався мені через роки. :) А ще пару крутиться в голові. але тут трішки складніше з вербалізацією. Жигулі, знову ж таки, коли Ладою стали для експорту.
Тільки, як виявляється, не завжди виробники задумуються над національними особливостями, коли виводять свій товар на чужі ринки. А варто було б, гг. Класичні такі труднощі перекладу, да :)

( Нова колекція вонявок J'adore )

Прокинулись?

потирено в coffee_mood

Любі дєвочки, як ви, мабуть, вже знаєте зі своєї френд-стрічки та криків ваших мальчіків, наша улюблена збірна з копаного м"яча вчора дізналась свого суперника по матчах плей-офф. (Це такий додатковий привід повболівати за нашу чудесну збірну). Суперник цей - збірна Греції. Я їх настільки не люблю ше з 2004 року, коли вони повністю зіпсували Євро-2004...І ше за те, шо в них прізвища складно вимовляються...Настільки не люблю, шо навіть іне знала, як вони тами виглядають.
А дивитись там, дєвочки, трохи навіть є на шо. В рекламі цукєрок Бонжур вони, звісно, не знімались, но даже в одєжді деякі екземпляри очінь даже смотрібільні.
Тому пропоную вам дєвочки теж посмотріти, а потім вже вирішити - до снаги нашим мальчікам їх пройти в стиках чи нє?

( Еллада в мущінах )

Хто ще забув, що в пятницю жежівка?
Хто ще хоче побачити наших спешиал гест старз?



Вам СЮДИ і терміново відмічатись!

Хочете відчути себе еквілібристом із замашками Мері Поппінс досвіданья? Приїдьте до Львова. Незабутні враження вам гарантовані.

Хочете побачити, де знімали фільм "Морозко"? Приїдьте під мій офіс. "Здєсь лапи у єлєй дражат на вєтру", всьо нафіг засипано снігом.

П.С. Я з мокрими ногами і палаю праведним гнівом. Добрі пости в цей жж повернуться тільки після повернення температури мінімум плюс вісімнадцять і ні градусом раньше!

На вихідних здійснила диверсію.
( Дані розвідслужб )

Катится, катится, дальний путь стелется...

- Горілки пити не будемо! - подумала я, вийшовши з електрички в Ніжині.
- Відро!- сказала Лотоцька, тому що прямо перед нами стояло відро. Відро диркотіло двигуном і мило підморгувало лівою фарою. Зверху на відрі мурготіли шашечки, які кагбе натякали нам на таксі.
- Ага, в два відра! - подумала я і пішла шукати маршрутку. Не тому, шо не люблю їздити в відрах, а тому шо по-снобськи зажала 20 гривень. "Нєжин - дорогой город, філософськи знизав плечима погонич таксі"
- І бочечку пива! - прошепотіла Лотоцька, проходячи повз магазин з вивіскою "Живе пиво". Навколо гостинно колихалась вулиця Піонерська...
- Підете направо, потім налєво, і там трета хата від мостааааа, - співали Гади - прошелестіла зграйка бабульок, після короткого допиту про родинні зв'язки та мету перебування в Ніжині.

( ціла бандероль зі сватьби )

Приблизно так все і було...

1. Київ сонячний зпт вітряний зпт великий тчк
2. Біля Північної платформи продають найсмачніші в світі шкідливі шняжки тчк
3. "Нєжин тире дорогой город вскл"
4. Кагор тире квінтесенція вселенського зла три тчк
5. Потаманділа вздох вскл
6. Одягни вишиванку тире відчуй себе музейним експонатом тчк

П.С. Сватьба удалась тчк Подробиці зпт слайди пісьмом вскл

Найбільше в історії Скандинавії пограбування: "десант" злочинців з гелікоптера вкрав мільярд крон.
У минулу середу злочинці пограбували сховище цінних паперів у Стокгольмі, що належить найбільшій у Швеції інкасаторської фірмі G4S, пише газета "Нові вісті". Керівництво постраждалої компанії відмовляється називати навіть приблизну суму викраденого, але, за словами представника Торговельної організації Швеції Діка Мальмлунда, мова йде про мільярд крон (89 млн фунтів стерлінгів).
"Вкрадено так багато грошей, що в Стокгольмі може в найближчі дні виникнути проблема з готівкою, зокрема в банкоматах", - додав Мальмлунд в інтерв'ю діловій газеті Dagens Industry.
( подробиці )

Адреналінчик, ех :)

Якось одна дєвочка зібралась виходити замуш. І всьо жж многі жежисти про це знали і радувались за дєвочку. Знали, тому шо дєвочка розказувала про це в жж (кстаті да, в неї було жж), а радувались, тому шо так прийнято.
Дєвочка вийшла замуш і всьо жж многі жежисти роздивлялись фотки, виставлені в жж і восхіщались. Роздивлялись, тому шо, чому б не пороздивлятись фотки без ката. А восхіщались, бо дєвочка була дуже красівою нєвєстою.
Якось один мальчік працював зі мною на одній роботі. А потім йому подарували фотоапарат. Хороший. Нікон чи Кенон, шо не важно для принципіальної концептуальності цієї розповіді. В усіх інших випадках, Нікон чи Кенон, звісно ж, важно...І звичайно ж, фотоапарат мальчіку подарували зовсім не тому, що мальчік колись працював зі мною на одній роботі, а тому, що в нього був день народження.
А потім я прийшла в гості до мальчіку на роботу, на якій ми колись разом працювали і він мені сказав. Ну звісно, він мені багато що сказав. Але передусім він сказав, що він дуже багато фотографує своїм фотоапаратом і гордицця своїми фотографіями. І тоді я сказала мальчіку, який колись працював разом зі мною - кинь мені при нагоді ссилочку на свій фотохостінг, я люблю дивитись чужі фотографії, з людьми, яких я не знаю.
О, не переживай, - сказав мальчік, - там є альбом з фотками, де є інший мальчік, якого ти знаєш. Він працював разом з тобою на одній работі. Якось цей мальчік виходив замуш женився, а я фотографував цю подію.
Прікольно, сказала я, - і полізла на фотохостінг в папку "Сватьба" дивитись на фотки мальчіка, з яким я колись працювала, який фоткав мальчіка, з яким я теж працювала, да.
І дивлюсь я на мальчіка. Но тут дивлюсь, шо поруч дєвочка. І це правильно. Тому шо правільно, коли на сватьбі разом мальчік і дєвочка. І дуже знайоме обличчя в дєвочки.
Бааааа, да це ж kozavsarafani панімаю я. І дуже мені странно. А потім смішно. Тому що світ такий тісний. Тому що кажуть, що весь Львів спить під однією ковдрою.
І я розумію, що справді, весь Львів лише переплетіння реальностей. І радісно мені з цього, і знову смішно :))

П.С. Сьогодні ввечері на Київ, да.

Нафтізін чи Фармазолін?

Мама мені завжди говорить - не кури, в тебе слабке здоров"я. І не бігай босоніж - в тебе слабке здоров"я. І пиво холодне не пий. І шаликом шию закривай. Рот теж закривай - ворона залетить. А жити, жити коли?
Але ж слабке здоров"я.
Я живу. І тільки потім згадую про здоров"я.
Але в мене завжди є запас носових хустинок. В усьому потрібно знаходити плюси, правда?

Тому запитаю, Нафтізін чи Фармазолін?

П.С. І ладно вже, скажіть мені назву якоїсь убойної таблєтки, так шоб я на суботу огурчіком танцювала. Сватьба в мене. Виїзна, да. Тамадіть нада...

Усі львів"яни знають, що наш улюблений мер дуже любить ремонтувати дороги. Але доріг у Львові багато, а Андрій Іванович у нас один. Саме тому, люблячі громадяни, ненав"язливо нагадують шановному пану меру, які дороги міста ще потребують вдосконалення.

Наприклад, ( пишуть листи щастя Садовому А.І. )

Ги-ги, а мене сьогодні назвали старшою женсчіною.
Пора прибирати рік народження з профіля, шолі? Чай не дєвочка :)))

*з інтєрєсом думаю, ким себе щітать, коли стукне тридцєтка*

п.с. Сходила на палітіцкій форум, потусувалась з "старпьорами". Відчула себе пацанкою. Урила назад в жж-пісочницю.

Агов, мої маленькі чортенята! (с)
А скажіть-но мені чесно та відкрито, не приховуючи нічого,

що ви робите в неділю?

От так прямо з самого ранку неділі і до самого її вечора, що ви робите? Та не кожної неділі, а в цю конкретну неділю 20 вересня?
Є ідея провести літо, яке вже така конкретна осінь. Провести його на природі, тобто літніх столиках лібо столь улюбленому нами в минулому парку культури. Методи проведення: групове розпивання пива та розігрування мафії.
Оскільки, робота зараз не дає мені ні фізичного часу, ні морального права провести гру нашої віртуальної козиностри, то хочеться згадати як воно колись гралось у цілком реальну, да.

Я розумію, шо сьогодні лише середа, але сьогодні ми точно не зможемо зустрітись, бо футбол. І в четвер не зможем, бо футбол. А в пятницю ми не зустрінемось, бо питниця, коза все таке. А в суботу я йду на дєвішнік по поводу одної очірідної прекрасної сватьби. А в неділю я абсолютно свободна!

П.С. Мафія, звісно ж, стосується передусім львівських френдів, не обтяжених недільними обов"язками по відношенню до інших соціальних груп та географічних одиниць. Але усі френди з міст віддалених від Львова теж повинні можуть розповісти про свої плани на неділю, звичайно.

Ненавиджу, ненавиджу пасажирів громадського транспорту!
Це в них, мабуть, на підкорці відкладено, як тільки настає перше вересня, в маршрутках всі вікна законопачуються, як бочки з сільоткою. Не дай боже, якийсь непорядний карлік привідсуне трішки віконечко, аби пропустити в душогубку три ковтки живильного повітря. Ні, перше, шо повинен зробити професійний громадянин, ще до того, як передасть за проїзд, це переконатись, що всі вікна закриті, точно закриті, абсолютно закриті. Дотягнутись через три голови і закрити. Якшо не дотяшуються то попросити вісім людей і закрити!
Бо пілять продує!
А те, шо через три зупинки на вікнах конденсат від натовпу дишущіх такий, шо можна півафрики оросити та виростити нові сади семіраміди. Те, шо з самих пасажирів за час добирання зійде сім потім та три поточки...Те, шо вийшовши з сауни "еталон" елементарно підхопити застуду...Пох!
Головне, щоб дотриматись традиції предків, з першого вересня законопатити всі вікна і нехай весь світ зачекає розтане!

І шо би ви думали цево означає?

писи. я вірю, шо англи, як нащадки гордих норманів, доведуть справу до кінця і відчіплять паравозік хорватів від африки-2010...

Перед виборами в поліграфістів і прочих рекламщиків починаються жнива. Аутдори дорожчають втричі, переклейка щитів здійснюється миттєво після закінчення терміну оренди попереднього рекламодавця. Життя кипить. На кожному кроці з'являються чисельні зображення мудрих поводирів. Він - сильний президент. Він - врятує Україну. А також армію, поживне сало та здорових людей. Вона - кіця, вони - кака...
Але, наприклад, кілька місяців тому, коли Україною гордо крокував щит з Онанієм, у Львові стидливо чекали дозволу якоїсь там комісії при міськраді...
Зате зараз, без жодної стидливості, по місту висять борди з якимось хрєном на фоні зеленої, як зацвила вода, карти тіпа царської Росії.
На якій зеленим, як зеленка, кольором виділено кордони, здається, сучасної України.
І ше на цьому фонi зеленим, як ціле поле зеленого жита, кольром виділений клаптик в районі Запоріжжя.
Вищезазначений хрєн з улибкою старіючого простітута показує пухлоу долонькоу на цей клаптик, і кагбе нам говорить слова, винесені в тайтл цього значить білл-борда - Окраино, вспомни бляць свое имя! (Орфографію та пунктуацію збережено)
Там ше внизу ім'я хрєна було написане, але й я його вже забула.
І от після цього в мене виникає вопрос. Навіть багато.
Шо це за хрєн?
В чьому суть його зельоної картинки?
При чому тут Львів і, особливо, древній Сихів, де я цю корцінку побачила?
Яка сволоч повісила це лайно на свій щит?
І шо вопше відбувається?

( UPD )

Час - він як гроші, ось він є, а потім зразу і нема.
А тому сьогодні знову четвер...

Колись дуже і дуже давно, так давно, що історія переросла в боян, з бояна в арфу, а потім взагалі забулась, одна спільнота про рекламу провела конкурс: придумати друковану рекламу будь-якого продукту із використанням будь-якого кадру із будь-якого фільму.
От що з цього вийшло:


( +++++++++++ )

З 28 по 29 серпня у старовинному містечку Любеч, що на Чернігівщині проходив ІІ відкритий фестиваль традиційної слов’янської культури та бойових єдиноборств "Київська Русь".

Він був започаткований Чернігівською облдержадміністрацією та приурочений до Дня Незалежності України.

Головна мета фестивалю – пропаганда історичних, культурно-мистецьких надбань Сіверського краю, народних художніх промислів, розвиток туризму, популяризація традиційних бойових видів єдиноборств.

( Народні колективи )

Ну шо я можу сказати з цього приводу - ех, Вася, Вася! :)
Думаю, Мірчі варто було випускати його раніше.
І Ондрюші Пятову, звісно, доземний уклін за інтригу до саміської 115-ї хвилини.
Гра, не зважаючи на всі прогнози, для мене вийшла цікавою.

П.С. А от на 118-й хвилині, коли Вася пробивав з центру в руки Вальдеса, чи не здалось вам, вельмишановне панство, шо вищезазначений Вальдес перебував за лінією воріт разом з м’ячем, нє? Хоча судді, звісно, видніше, але фінальчик міг би бути ше той.

П.П.С. Люблю пєнальки...

Так, ви не забули? По четвергах у нас шняжки зі світу реклами і повчання зі світу снобізму :)
Отже, сьогодні я нарила прекрасні принти на стару, як світ тему. Кожен може подивитись на це своїм поглядом. Але я вважаю це питанням відповідальністі.

( отже )

А я вам казала, шо серпень в мене - місяць дебютів?
Я от вперше на вихідних автостопом проїхалась. Виїхали з Лотоцькою, в якоасті пріглашонних звьозд на фестиваль "Захід" в Звенигороді, а тут організатори і лажанулись. Остання громадська маршрутка відправилась в сторону Львова в 19-45, а від оргів жодного автобусу чи хоча б фіри на після концер ту не передбачалось...
Але нічого, доковбасившись під Лос Колорадос, ми з Лотоцькою вийшли на дорогу. Я випила пива і побігла в кущі. А потім Лотоцька випила Фанти махнула рукою і зупинила машину.
Машина довезла нас до Львова, мило з нами поспілкувалась і висадила біля дому цілими та неушкодженими.
Час рости з дебютами. Може в космос полетіти?

І шо вони ото по дрібку мілочаться. Зробили б зразу проїзд в маршрутках по 5 гривень, і настало б усім нарешті щастя. Маршрутчикам врешті б вистачило на паливо-мастильні матеріали, нарід почав би ходити пішки і був би від того здоровіший, а Андрій Іванович, звісно, виграв би вибори, як найдобріший та найефективніший мер всія України.

П.С. А начальника транспортного цеха львівської міськради, який вже чотири роки не може затвердити ліцензійні умови для видачі ліцензій на маршрути громадського транспорту, я б повісила за яйця на кінцевій трамваїв 1, 6, 9, шоб більше народу побачило і поглумилось.

П.П.С. Да, ви вже в курсі, шо у Львові від сьогодні проїзд вже по гривинь семсят пять?

Я люблю графіки. Пам"ятаєте зі школи - вісь абсцис, вісь ординат? І життя намагаюсь будувати по графіку. Прокинутись о сьомій, заснути рівно в 0 годин 35 хвилин...В понеділок на слив"янку, в четвер на покер.
Рубрики люблю і теги, щоб обов"язково все було чітко і зрозуміло. А потім мені все набридає і в прірву летять спочатку рубрики, потім теги, а за ними чіткою колоною біжать графіки і наввипередки стрибають в ту ж таки прірву...
Так от! Поки мені не набридло, по четвергах буде рубрика. Ну як рубрика, так, забава. Я заради профінтересу все-одно купу постерів рекламних переглядає, деколи ржу нестримно чи за серце від зворушення хапаюсь...А навіть поділитись не завжди є з ким, сміхом своїм чи обуренням. Тому готуйтесь. Ділитись буде раз в тиждень, але по братськи.
Сильно не переживайте, забава набридне скоро, і тоді знову будуть лише благоглупості :))

( шняжки )

Люблю жару в началє мая пояснювати непояснюване. Наприклад:

Що означає екперимент жж-юзера lototska із днями та зарядами?

1. Вона віддала своє тіло на поталу електрикам-експериментаторам;
2. Це медичний експеримент із елекрофорезом (і не питайте мене, що таке електрофорез);
3. Тіло тут ні до чого. Лотоцька експериментує із зарядними пристроями до телефону. Телефон щодня заряджається все більше і більше, і час звертатись в товариство захисту телефонів;
4. Після того, як Лотоцька кинула палити і пити пиво, вона вирішила кинути їсти і тепер харчується електроенергією по 25 копійок за кіловатт;
5. Насправді, Лотоцька вчить цифри від 100 до 200;
6. Лотоцьку викрали інопланетяни і тепер ведуть жж замість неї;
7. Так-так, Лотоцьку справді викрали інопланетяни, але вони не знали, що в неї є жж, і тепер вона пересилає нам таємні сигнали через їхню систему кодування;
8. Лотоцька потрапила в спеціальну програму "Біг бразер із вотч ю" і тепер зобов"язана шодня видавати отакий от отчьот і слідкувати за реакцією оточуюччих. Всі нервують від незнання причин експерименту, всі слідкують за Лотоцькою, а біг бразер слідкує за всіма.
9. Це психологічна програма подолання залежності від ЖЖ.
10 Лотоцькій тупо стало нудно і вона таким чином розважається.

А які у вас версії?

Південно-африканська канторка по виготовленню всяких шняжок для женщін, запустила рекламу своєї новинки. Вніманіє - ліфчік, шо припіднімає сіськи. При чому, судячи з принтів, даний ліфчік не тільки піднімає, а ше й збільшує кожні конкретні сіськи в довжину метри на півтора, перетворюючи їх на зброю масового ураження знищення малостійких предметів.

( власне сіськи )

Звізда львівської журналістики, широко відома у вузьких колах жж-юзерка lototska бере відіо-коментар в Росави, яка навіть не здогадується, шо поруч, значить, отакі звьозди :)

( ше чучуть )

Я вам розповім легенду. 50 років тому в одному будинку в Славському вбили мололоду незайману циганку, яка в цей час була вагітна трійнею різностатевих близнят. Тепер цей будинок проклятий і привид циганки щоночі блукає поруч з ним і не може знайти спокою. От на подвір’ї цього прекрасного будинку ми і розмістили свій табір з шести наметів. Табір вийшов надзвичайно прекрасний - сторонніх п’яничок-фестивальників не чутно, поруч потічок, власна дровярня, туалет та гігантська ватра - відпочивай, горя не знай та час від часу ганяй нещасних, шо не знають поняття "ЗАНЯТО!". З нашого подвір’я прекрасно було чути виступи Роксет і Депеш Мод вдень та виступи усіх інших "панів пупців" чи "гапочок" ввечері. Деяких громадян, на зразок the_next_point та mahasame, це надихнуло взагалі нікуди не виходити з нашого затишного подвір’я і решту "мамасвід" та "чубаїв" слухати в компанії ватри, приємних людей та самачних напоїв. Згадуючи дикий холод, який підступно почався в той самий момент, як я, особисто, прийшла на концертний стадіон, щоб проконтролювати чи там все нормально, я їм страшенно заздрю.
З іншого боку, вони не мали можливості побачити зажигатільні танцюльки на сцені від Барбари з Росавою і отжиг ледь тепленького Чубая. :)
( А потім маленьке звірятко... )

П.С. Чуть прилакована і можливо більш адекватна версія всього, шо варто було побачити на фесті тутечки. А вам, громадяни, я нагадую, шо якшо ви повернулись зі Свіржа, Славського, були на фестах, що були ще раніше чи їдете на фести, що лише відбудуться, то не кремпуйтесь - присилайте ваші враження та фотозвітики або принаймні ссилочки на вже написані отчьотики сюди - info (зла собака) festyvali.org.ua і настане вам щастя те, що ви хотіли сказати, доброго чи зовсім поганого, прочитають не лише у ваших затишних жежешечках, а спраглі інформації людішечки з інших вимірів інторнету.
П.С.2 Щас розгребу фоткі з ексклюзівами, буду мучіть вас слайдами :))

Шановне співтовариство, милі джентльмени та прекрасні дами!

А чи не буде хтось з вас настільки ласкавий, що позичить Моркві, тоїсть мені, спальнік в кількості одна штука, для використання за прямим призначенням, протягом трьох днів, на фестивалі Славське-Рок? Га?

Моя любов і вдячність не знатимуть меж!

Будучи наівною першокурсницею, вперше і наразі востаннє, потрапила в психологічну пулапку циганки. Зловила мене циганка на виході з Краківського та й почала чіплятись, що про життя моє розкаже і так далі. І бачить вона, шо хтось в мене в родині дуже хворий, мабуть мама....
А мама і справді тоді дуже хворіла, лікарі вагались із визначенням діагнозу. З висоти прожитих років зрозуміло, що тут 50/50, хтось в родині або хворий, або ні...Але що може бути страшніше для наівної провінціалки, коли їй кажуть, що то якісь недобрі люди, щось під поріг підлили. Ага, а перед тим, якраз справді мама казала, шо на килимок під дверима якась зараз нагадила. Циганка обережна була, не просила всіх грошей, а дай мовляв шось пару гривень, я свічечки за твою маму поставлю. Поки я бігала до навколишніх архітектурних форм, дєнюжку міняти, мене і попустило. Візуальний контакт, мабуть, грьобана психологиня із жертвою втратила...
І от дивуюсь я завжди, наскільки ми вважаємо себе розсудливими, такими, що ніколи не поведемось на якийсь розвод чи лохотрон, а приходить мить, і ведемось, ведемось, вдемось.
От френдеса якраз розповідає дві чудні історії.
Расхожая в последнее время история: звонок на мобильник, сбивчивые рыданья, "мама, меня взяли с наркотиками, вези скорей деньги!" або Звонок в дверь. На пороге приличная женщина в берете (что по умолчанию в Петербурге считается признаком интеллигентности). ....... в комнату врывается дочь: "Мама, там бабушка этой тетке десять тысяч выносит!"".
І ніколи не знаєш, чи твої мудрі батьки, розгублені діти чи ти сам, капєц-капєц, який розумний та розважливий, в якийсь момент не опинишся в такій ось ідіотській ситуації. Після чого залишиться тільки розводити руками - не розумію, і як таке могло статись...

Вчора планувала собі поредагувати один сценарій. А натхнення, будучи штукою примхливою, не хотіло йти в руки і все...
Тож шукала я собі іншого заняття і так, і ше інакше. Аж тут на пів інторнету новий варіант великого українського гербу обговорюють. Цілі вихідні обговорюють, ше й так, шо аж гай шумить...А дехто ж може знає, шо я мало шо в світі люблю більше, аніж добрий інтелектуальний срач.
Загрузла я в тих обговореннях надовго,читала-читала, хорошими ідеями вдохновлялась і вирішила й собі шось написати. Ну, як я особисто то бачу.

( А отак то має бути )

Хочу полуниць. І в якусь далеку подорож. А ще щоб все було добре. І змін позитивних. А полуниці щоб були зі сметаною та цукром і булку до них таку велику, свіжу. А потім лежати серед ромашок і слухати цвіркотіння коників. І ходити старою бруківкою. Не тут. А потім знову тут.
Дурниць хочеться...Але ж саме життя - то суцільні дурниці. Тим і прекрасне, нє?

Я останній раз ночувала в наметі, між іншим, в 5-му класі. А ще я люблю асфальт, гарячу воду і теплий туалет, ну і звісно, м’яку подушку...Таким як я організатори фестивалю "Форт-місія 2009"радили не приїжджати на фест. Як добре, що я цю пораду прочитала лише на другий день фестивалю. :)

( Інтимні подробиці та підкулісся )

Я, чесно кажучи, навіть не сподівалась такого накалу страстєй в своєму пості про Крим. Ну тому шо я рідко пишу шось серйозне і про політику, а навіть коли пишу, то це мало кого цікавить, бо мій журналі - це не той, де чекають читати про політику. Зрештою...То ж і не про політику було. Навіть зовсім протилежне політиці...Так, труднощі порозуміння, проблеми росту :)

А тому, повертаємось до несерйозного. Наблюдатільний nikkell знайшов на просторах інторнету чудну картінку про Моркву. Вчитайтесь уважніше. Ну хіба там не чиста правда?
Кажіть завжди ТАК Моркві і буде вам завжди щастя! :)


П.С. Щоб ви не забували казати мені так, я буду періодично приходити до вас у снах в коменти з нагадувальним юпіком! :)))

Подруга повернулась з Криму, де відпочивала свого дітятку півтора місяці. Ну, ясно, шо за півтора місяці вражень в неї безліч. Приїхала - розповідає. А я, значить, розпитую. Ну бо вдача вже в мене така, цікава. Люблю я розпитувати, навіть як часом може не треба, то я все-одно розпитую...
Але подруга розповідає, ну бо самі розумієте, півтора місяці вдалині від дому, то не кожному просто...
І про море розповідає (в цьому місці я особливо всхлипувала і заздрила), і про кораблікі, і про людей навколишніх і про хохми, пов’язані з трудношами перекладу та світосприйняття.
І от якраз світосприйняття подекуди в Криму досить специфічне, хоча й не дивне...Пенсіонери армії сусідньої країни все ще чекають русскіх освободітільних танків. Але деякі щиро вважають, що вде їх дочекались.
Купує подруга черешні в дідка. Дідок виглядає ровесником руско-японської війни, але ж то ясно, шо в тих, шо півжиття під сонцем, вік важко визначити. Вони, як на мене, шо в 60, шо в 90 однаково виглядають. Тож просто дідок з героїчним минулим, в якому залишив одну з рук.
Та й другою рукою відважує черешні та шось там до подруги балакає. Ну вона із ввічливості дідку відповідає, причому намагається з тої ж таки ввічливості відповідати дідкові російською, щоб власне уникнути тих таки труднощів перекладу.
- А у Вас такой акцент интересный. Вы, наверное, к нам с Украины приехали?
- Да я кагбе с Украины и не выезжала... - дивується наївна подруга - куда же я по Вашему мнению приехала?
- Да в Россию, милочка, в Россию, куда ж еще...
Подруга, абсолютно не знайома з методиками хохлосрачу, дивується:
- Странно, я вот во Львове как села в поезд, так без всяких границ и таможен в Симферополе вышла. А вот рядом москвичи отдыхают, так жаловались, что несколько часом на границе простояли...Как такое может быть?
- Да границы - это условности. Главное же, что Крым - это исконно русские земли! Здесь испокон веков русские жили!
Подруга, якій, звісно ж, в школі викладали сфальсифіковану бандерівську історію, необережно цікавиться:
- А как же татары, они здесь жили раньше, чем русские?
Виявляється, в кримських пенсіонерів алергія на слово "татари" . От в когось на пилок чи мандарини, а в цих от на слово. Після необережного вживання подругою слова "татари", дідок побілів, почервонів, в якийсь момент фантом його колишньої руки проявився на світлі...Кинув в подругу пакетом з черещнями, прошипів, шось на зразок "всьо-равно крим всєгда будєт русскім" і демонстративно відвернувся...
І от я думаю, а може ну його нафіг? Хай забирають? Шож ми людей ото так мучимо? В українського уряду не виходе господарювати, може в іншого вийде....Головне, щоб вчасно платили за поставки прісної води, елекроенергії, ну і шо там ми ше Криму постачаємо...Ну або хоча би шоу в прямму ефірі - доставка електроенергії танкерами в Крим з Тамані...
І ну його нафіг...

Вчора в тролейбусі зауважила чудну баришню. Баришня, зрештою була мало виразітільна, но вот рукі...Тоїсть ногті...
Я в першу мить навіть хотіла баришні позаздрити, бо в мене нігті ніколи довше кількох міліметрів вгору від пучки пальця не відростають - ламаються. А тут чудо таке - не менше двох сантиметрів. А потім я уважніше придивилась і жахнулась. Нігті справжні, не клєні, це видно. В міру свого відростання звужуються і трішки скручуються, все більше нагадуючи кігті...А це вже навіть дещо бридко.
А ше я раптом задумалась, а чим взагалі по життю можна займатись щ такими кігтями нігтями. До клавіатури навіть близько не підійдеш. Хіба одним кігтиком люто лупити весь текст...Виконання домашніх справ теж складно уявити. Та при спробі зажати ніж для відрізання хліба можна нанести собі рани несумісні з життям...А роздягнутись як? Це ж як спроба розстібнути гудзики якимсь пінцетом...
А потім я зрозуміла. Чудна баришня насправді кіллєр. А шо, підкрадаєшся так під вечір до жертви, окликаєш її, жертва повертається і тут баришня долонею з усієї пятіркою нагострених кігтиків баб-баааах по мордяці. І всьо, нема мордяки. А потім спробуй здогадайся, шо та справа рук людини. Нещасний випадок - чупакабри на волі.
От.
Так шо якби комусь тре було скористатись, то кажіть. Я знаю в якому тролейбусі та кілєрша їзде.

Я тут подумала - літо, то і літо!
І поставила собі літній дизайник в журнальчик.
З ромааааашками!

Я ромашки, між іншим, найбільше з усіх квітів люблю.
Тому шо троянди які-небудь і взимку, під мій день народження, споко можна купити. А ромашок нима. А вони же рааадість. Ромаааашки! :)

Серед безперечних переваг нашої квартири - те, що навіть в абсолютну спеку в мене в кімнаті прохолодно і затишно.
Щоправда в абсолютний холод тут теж досить свіжо...
Але я подумаю про це при чергових +10.

Хе-хе, як було визначено експертними опитуваннями та вагомими дослідженнями, в україні є три популярні та відомі широкому загалу міські ради. Звичайно відомі вони передусім завдяки своїм очільникам.
Це, звісно ж, пани Черновецький і Добкін та неповторний та талановитий Андрій Іванович С.
Але днями сталась знаменна подія, завдяки якій, згідно таємних джерел в цю тісну компанію може увірватись новий лідер.
Це Хмельницька міська рада!

( Досягнення номінанта  )

Пропоную ввести для українського політикуму особливу премію - "Золотий оселедець".

В суботу мене били палками. По ногах, руках і трішки в живіт. Ну, принаймні так подумає будь-який дохтор-психіатр, яки побачить моє тіло без одєжди.таким образом був відпразнуваний день журналіста, до якого я наглим образом примазалась. Моє тіло, кстаті, теж щітає, шо його били палками. І досі з цього приводу возмущається. То ногу не підніме, то руку в невідповідний момент опусте. Но я на ці мєлочні істєрікі не звертаю увагу. Тому шо я-то знаю правду. Шо били мене насправді не палками, а кульками з фарбою. Шо нікоім образом не зменшує величину синців та їхню кольоропередачу в межах цілого спектру, Но. Абсолютно змінює їхнє сприйняття. Це бойові рани, сліди запеклої боротьби з супротивником на теренах брюховицького лісу. Моркву вивезли в ліс, одягнули в абсолютно некрасівий камуфляж без жодного рюшика, шо саме по собі ужасно. Видали в руки кулемет маркер (це тожи кулемет, но поменше, і кульки в нього різнокольорові). І, відправили в бій. Наш підрозділ сражався доблесно і затято. Було взято три висоти, одну низину та язика. Кілька разів ми зривали куш, розбивши суперника на голову та викравши бойове красне знамя. Одного разу, навіть я, ризикуючи життям, здоров’ям та цукеркою ірис, принесла команді красне знамя. Правда в останньому бою в мене внізапно остаточно закінчились патрони. Враховуючи, шо на цей момент вони внєзапно закінчились в усіх, я вирішила бєжать з поля бою за побєдой, то їсть за тим же таки знамєнєм....Уви і ах, просто таки з ціллю в руках мене скосила бандитська пуля навсіхда. Але не зважаючи на ось такі от мінуси, в бойових діях в умовах брюховицького лісу є і плюси. Біжиш, стрибаєш, кричиш, ховаєшся в засідку, вискакуєш з засідки, стріляєш, стріляєш. стріляє, деколи попадаєш, частіше ні, хтось попадає у тебе, рідше ні. Адреналііііііііін :) Так шо якшо хтось вам запропонує пограти в пейнтбол, навіть не роздумуйте. Біжіть і грайте. Я от не роздумувала! А синці зійдуть :))
( Дєнь второй )