В мене вдома завівся барабашка.
Я так і уявляю, як він сидить по ночах десь на верхній поличці шафки з приправами і жує мою халву, мружачи, від свого пакосного задоволення, очі.
Барабашка мій, на перший погляд, чемний. Він не стучить каструльками ночами і не гудить в трубах вечорами. Він не розводить бардак в квартирі (хоча, це, мабуть, тому, що для того, щоб розвести в нашій квартирі бардак, барабашці довелося б спочатку навести там порядок...). Він не випиває молоко в холодильнику і не розсипає макарони в тумбочці.
Но він, сцуко, тибрить речі!
Спочатку в мене зникла шуфля. Ну от як, скажіть, без втручання маленького гидкого гнома, з хати може зникнути банальна така шуфля? Вона не настільки маленька, щоб запасти в якусь дірку, вона не настільки цінна, щоб якийсь гіпотетичний колекціонер шуфлів захотів її поцупити.
Потім в мене зникли улюблені чорні босоніжки. На каблуках. 38-го розміру. Який поважаючий себе барабашка буде пересуватись закутками квартири в босоніжках на каблуках? Правильно, мій теж вирішив, що це не комфортно, тому босоніжки повернув і вчора я їх навіть знайшла.
А потім в мене зникли дві пари улюблених бусіків. Бусіків, які завжди зберігаються у спеціально відведеному місці у спеціально відведеній коробці. Бусікі, які я навіть в стані сильного душевного хвилювання та ментальної ейфорії все-одно повертаю на місце. Бусікі, які врешті-решт, зелені - раптом зникли. Зникли так, що ні дводенний активний шмон за методом "дуже голодні митники", ні спроби надавати на жалість, ні задобрювання у вигляді цілого горнятка кефіру - ніщо не змилостивило цю капосну нечисту силу.
Ось так в мене вдома завівся жадібний барабашка-трансвестит і клептоман.
Шо робити і як боротись?